ДИНАМІЧНІ ПАУЗИ

ДИНАМІЧНІ ПАУЗИ ЯК ОДИН ІЗ ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРА.

Ніщо так не зморює і не руйнує людину,

як тривале фізичне ледарство

Аристотель

Коли одного з давніх філософів запитали: «Що цінніше – багатство чи слава?», він відповів: «Ні багатство, ні слава не роблять людину щасливою. Здоровий бідняк щасливіший за хворого короля!» ці слова точно відображають головну думку: багатство людського життя – це здоров’я.

Здоров’я дитини – це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Питання збереження та зміцнення здоров’я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. Дані свідчать, що протягом навчання збільшуються відхилення в стані здоров’я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей і підлітків. Відомо, що природою для людини з програмований ресурс здорового життя з досить високим потенціалом, але тільки за умови його розумного використання, відновлення, зміцнення. Лише глибоко усвідомлене ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших як до цінності, позитивна мотивація до здорового способу життя з раннього дитинства, створення умов для розвитку особистості з оптимальним залученням суспільного ресурсу допоможе значною мірою реалізувати проблему збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді.

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, дитина пізнає саму себе, розвиває своє тіло й пристосовується до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів із фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Проте впродовж останніх років доводиться спостерігати, що саме рухова активність посідає досить скромне місце в житті школяра. І це велике упущення, адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий: його важче розпізнати, а отже, важче й усунути.

Під час аналізу рухової активності старших підлітків О.Марковою виявлено, що тільки 25% школярів дотримуються оптимальних величин рухової активності – 3,5-4,8 години на добу (ранкова гімнастика, дорога до школи, рухливі перерви, тренування в спортивних секціях, самостійні заняття фізичними вправами, активний відпочинок тощо).

Підвищення рівня фізичного розвитку, зміцнення здоров’я і фізичні навантаження сприяють поліпшенню розумової працездатності. Активний режим позитивно впливає на стійкість розумової активності школярів протягом навчального року.

 Обсяг рухової діяльності повинен відповідати потребам дитячого організму, це допомагає зберегти працездатність до кінця уроків у школі, до кінця уроків у школі, до кінця всього дня, тижня, навчального року. Короткочасні фізичні вправи та ігри в процесі уроків і виконання домашнього завдання сприяють підтриманню активної уваги і підвищують працездатність на заняттях.

Упродовж життя рухова активність людини набуває різного значення. так, у дитячому віці вона забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, сприяє повній реалізації генетичного потенціалу, підвищує опір захворюванням. Саме тоді, коли проходить становлення організму, він найбільш чутливий до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі й обмеженої рухової активності, що призводить до виникнення гіпокінезії (нестача рухів) та гіподинамії (нестача навантажень).

Проаналізувавши обсяг рухової активності, руховий режим старших підлітків й оздоровчу цінність фізичних вправ, які вони виконують, О.Маркова відзначає, що й у вчителів, і в батьків існує великий потенціал щодо збереження і покращення здоров’я дітей за рахунок збільшення рухової активності і, насамперед, завдяки введенню в режим дня школяра вправ аеробної спрямованості та циклічного характеру.

Недостатня рухова активність (гіпокінезія) певною мірою обумовлена сучасним способом життя. Поступово знижується інтерес до спорту, тривале перебування на навчальному місці в одній і тій же позі, відпочинок переважно за комп’ютером або переглядом телепередач обмежують рухову активність дитини. Через це і виникає необхідність у вишукуванні найбільш раціональних фізіологічних методів боротьби з нестачею рухової активності. Одним із таких засобів є система фізкультхвилинок, енергізаторів і динамічних пауз, яка компенсує недостатню рухову активність.

Окрім того, слід зауважити, що в дитини є певні межі праце знадності, і чим менший учень, то швидке вона знижується. Це пов’язано з виснаженням нервових клітин, зумовленим нестійкістю нервових процесів, підвищення збудливістю кори головного мозку. Ось чому важлива запобігти виникненню втоми, своєчасно виявити перші її ознаки та якомога швидше її зняти. У цьому педагогам стануть у пригоді малі форми відпочинку.

Основні завдання цієї форми роботи:

-         Повернути втомленій дитині працездатність, увагу;

-         Зняти м’язове, розумове напруження;

-         Попередити порушення постави.

Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинки, динамічні паузи) допомагають запобігти розумовій втомі, пов’язаній з активною розумовою діяльність та тривалим нерухомим сидінням.

У нашій школі з 1 по 11 класи запроваджена система проведення на кожному уроці фізкультхвилинок із метою розвантаження та підвищення рухової активності учнів.

Сформулюємо основні вимоги до вибору вправ до них:

-         Мають відповдати віковим особливостіям учнів, бути простими, цікавими та доступними, мати ігровий характер, бути зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними й досить інтенсивними;

-         Мають бути знайомі дітям, щоб не витрачати час на їх пояснення та розучування;

-         Комплекс вправ має спрямовуватися на основні великі м’язові групи і знімати статичне напруження, викликане тривалим сидінням;

-         Обов’язково слід добирати такі вправи, як потягування, випрямляння й вигинання хребта, на розправляння грудної клітки, що виконується з одночасними рухами рук угору й урізнобіч – вони сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м’язів – розгиначів тулуба;

-         Рухи за своїм характером мають бути протилежними положенню тулуба, ніг, голови, рук дітей під час занять;

-         Вправи мають узгоджуватися з видом і тематикою занять, характером діяльності;

-         Остання вправа має спрямовуватися на зниження фізичного навантаження.

Організація фізкультхвилинок  передбачає підготовку приміщення й учнів, які для виконання вправ виходять із-за парт, послаблюють комірці, ремені.

Фізкульхвилинки проводяться за перших ознак втоми учнів, а саме:

-         Порушення нещодавно сформованих умінь;

-         Уповільнення координації рухових дій;

-         Примітивне маніпулювання (перекладання предметів, що лежать на столі, постукування по столу тощо);

-         Підвищення дратівливості;

-         Погойдування;

-         Позіхання;

-         Порушення зорових та слухових реакцій;

-         Зниження активності, яка наступає переважно пісоя 20-25 хвилин роботи на уроці (залежно від віку й інтенсивності розумової діяльності дітей).

Час початку проведення фізкультхвилинки визначається вчителем.

Виняткове значення фізкультхвилинки мають у роботі з молодшими школярами, які швидко втомлюються внаслідок одноманітної роботи. Внутрішнє гальмування призводить до зниження уваги учнів, а короткочасне виконання фізичних вправ викликає збудження в певних ділянках головного мозку, що сприяє відпочинку.

Мовно-гухливі фізкультхвилинки ми доповнюємо загально розвивальними вправами з поворотами та нахилами тулуба в різні боки, прогинанням убік-назад, нажилами голови.

Для учнів середньої та старшої ланок розроблена система динамічних пауз на всіх предметах з урахуванням навчального навантаження, розкладу уроків і втомлюваності організму. Різноманітні вправи спрямовані на зняття напруження всіх груп м’язів залежно від ступеня стомлюваності організму протягом навчального дня й дозволяють запобігти розумовим і фізичним перевантаженням учнів.

Динамічні паузи проводяться обов’язково на кожному уроці. Комплекс вправ не бажано часто змінювати. У нашій школі практикується закріплення за конкретним учнем кожного класу проведення фізкультхвилинок для своїх однокласників. Вправи можна супроводжувати спокійною музикою, яка дає можливість відпочити, але не збуджує, щоб спокійно перейти до навчального процесу.

Необхідно нагадати, що і фізкультхвилинки, і динамічні паузи проводяться з метою розвантаження і підвищення рухової активності учнів, а отже, повинні виконуватися із задоволенням, свідомо й не набувати автоматичності рухів.

Для цього проводяться енергізатори, ретельно підібрані педагогами. Вони мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими і доступними, зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними, досить інтенсивними і теж знайомими дітям.

Мультимедійна презентація.

Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.

Призначення енергізаторів  на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того, вони дозволяють учням виявити різні здібності – тілесно-кінестетичні, візуально-просторові, міжособистісного спілкування.

Енергізатори корисні для послаблення монотонності, збудження активності учнів й заохочення їх до подальшої праці.

Переваги використання енергізаторів:

-         Відновлення енергії класу;

-         Привертання уваги учнів;

-         Об’єднання кількох методів навчання в єдине ціле;

-         Включення всх у процес навчання;

-         Отримання задоволення від навчання.

Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, оскільки останній використовується не лише для знання втоми, але й для релаксації.

Щоб успішно реалізувати навчально-виховний процес, учителі нашої школи використовують у роботі якомога більше вправ для зняття й профілактики стомлюваності учнів. Педагоги намагаються давати дітям багатий арсенал вправ для того, щоб ті самостійно могли зняти втому й напруженість під час виконання різного виду завдань не тільки в класній кімнаті, але й під час домашньої роботи вдома. З таким комплексом вправ ознайомлюються і батьки учнів.

Таким чином, завдяки загальному зусиллю вчителів, учнів і батьків щодо здоров’язбереження, завдяки систематичній, послідовній і творчій роботі з організації фізкультхвилинок-енергізаторів та динамічних пауз забезпечується достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та систем організму дітей на уроці, їхній загальний бадьорий стан.

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність єв Україні найвищою соціальною цінністю, невід’ємною складовою суспільного багатства. Головне завдання школи – виховання фізично і морально здорового покоління, формування нової особистості, здатної вдосконалювати себе, готової до активного творчого життя в незалежній державі.

Жоден лікар не зробить для людини того, що вона може і повинна зробити для себе сама – збереження власногоздоров’я, а справа педагога – заробити та виплекати в дитини прагнення до цього.